Корисні лінки

Чи можна виховати в дитині самостійність і як це зробити?

  Зазвичай батьки починають замислюватися про самостійність своєї дитини, коли та починає ходити до школи. Проте починати виховувати цю якість потрібно набагато раніше - і чим раніше, тим більших успіхів можна досягти.

Перш ніж говорити про те, як же виховувати в дітях самостійність і коли необхідно це робити, потрібно визначитися з тим, що це таке. Відповідь на питання, що ж таке самостійність, буде різним, залежно від віку дитини.

Зазвичай самостійність розуміють приблизно так: "це вміння людини особисто, без сторонньої допомоги управляти і розпоряджатися своїм життям", "це вміння самому приймати рішення і нести відповідальність за їх наслідки", і подібне до того. Але всі ці визначення практично не застосовні до маленьких дітей - 2-3-х років або дошкільнят, хоча і в них ми можемо спостерігати деякі навички самостійності. Якщо говорити про маленьких дітей, то до них більш прийнятно використовувати наступне визначення самостійності: "це здатність себе зайняти, здатність чимось займатися самому якийсь час, без допомоги дорослих".

Фахівці визначають самостійність таким чином:

* Уміння діяти за власною ініціативою, помічати необхідність своєї участі в тих чи інших обставинах;
* Уміння виконувати звичні справи без звернення за допомогою і контролю дорослого;
* Уміння усвідомлено діяти в ситуації заданих вимог та умов діяльності;
* Уміння усвідомлено діяти в нових умовах (поставити мету, врахувати умови, здійснювати елементарне планування, отримати результат);
* Уміння здійснювати елементарний самоконтроль і самооцінку результатів діяльності;
* Уміння переносити відомі способи дій в нові умови.

Самостійність розвивається поступово, і починається цей процес досить рано. Давайте відзначимо найбільш важливі етапи та вікові періоди для становлення цієї  найважливішої людської якості.

Етапи становлення

Перш за все, це ранній вік. Вже в 1-2 роки у дитини починають з'являтися перші ознаки самостійних дій. Особливо яскраво прагнення до самостійності проявляється в 3 роки. Існує навіть таке поняття, як криза 3-х років, коли дитина раз у раз заявляє: "Я сам!". У цьому віці він все хоче робити сам, без допомоги дорослого. Але на цьому етапі самостійність є лише епізодичною характеристикою дитячої поведінки.

До кінця цього періоду самостійність стає відносно стійкою особливістю особистості дитини.

Якщо говорити про виховання самостійності, то, виходячи з різних вікових етапів, можна дати наступні рекомендації батькам.
Ранній вік

1. Необхідно пам'ятати, що не потрібно виконувати те за дитину, що вона може зробити сама. Якщо дитина вже навчилася, наприклад, їсти чи одягатися без допомоги дорослого, то дайте їй  можливість робити це самостійно! Звичайно, Ви можете одягнути дитину швидше, ніж вона зробить це сама, чи нагодувати її, не забруднивши одяг і все навколо, але тоді Ви будете заважати зростанню самостійності дитини.
2. Слід допомагати дитині тільки в тому випадку, якщо вона сама просить дорослого про допомогу. Не потрібно втручатися в діяльність дитини тоді, коли вона чимось зайнята, якщо вона не просить Вас про це. Звичайно, дорослі часто краще розуміють, як виконати ту чи іншу дію, але важливо дати можливість дитині знайти рішення самостійно! Нехай вона вчиться осягати якісь речі сама і робити маленькі відкриття. Але батькам при цьому слід бути розумними! Якщо дитина робить щось, що представляє небезпеку для неї, то слід, звичайно ж, захистити її  від цього, навіть якщо вона не просить про це.
3. Потрібно всіляко заохочувати прагнення до самостійності. У цьому віці дитина дуже часто повторює: "Я сам!". Важливо не перешкоджати малюку  в цьому прагненні (звичайно, в межах розумного), всіляко стимулювати його спроби самостійних дій. Дуже часто батьки на невмілі спроби свого чада щось зробити самостійно реагують так: "Не заважай!", "Відійди", "Ти ще маленька, не впораєшся, я сам (а) все зроблю" і т.д. Намагайтеся давати дитині можливість спробувати свої сили. Хоче вона  помити підлогу, - дайте їй  відерце і ганчірку. Вам буде потрібно потім усього кілька хвилин, щоб непомітно прибрати за нею  калюжі, що утворилися в результаті її  праці, але зате в дитини будуть формуватися навички не тільки самостійності, але й працьовитості. Хоче малюк попрати свій носовичок? Дозвольте йому зробити це. Нічого страшного, якщо потім Вам доведеться перепрати його, адже в даний момент не так важливий кінцевий результат. Підтримуйте дитину і схвалюйте її дії - адже вона так має потребу в цьому. Головне не робити предметом глузувань її  невмілі спроби. Адже від малюка деколи потрібно дуже багато зусиль для того, щоб зробити те, що дорослому здається простим і нескладним. Якщо у дитини щось не виходить, можна делікатно пояснити їй  помилку і обов'язково підбадьорити, допомогти їй повірити в те, що у неї  обов'язково все вийде.

Дошкільний вік

1. У цьому віці непогано давати дитині можливість самостійно вибирати те, що вона сьогодні надіне. Але при цьому варто не забувати, що дитині потрібно допомогти з вибором. Їй потрібно пояснити, наприклад, що зараз осінь, дощі, прохолодно на вулиці, тому літній одяг треба відкласти до весни, а от з осінніх речей вона  може вибрати, що їй  більше до душі. Можна також починати разом з дитиною робити покупки в магазині і враховувати її  вибір. 2. Але, мабуть, головне завдання дорослого - привчити малюка  до думки, що для нього, як і для всіх в сім'ї, існують певні правила і норми поведінки, і він повинен їм відповідати. Для цього важливо закріпити за дитиною постійне доручення, відповідне її віку. Звичайно, можливості дитини в дошкільному віці ще дуже невеликі, але все-таки вони є. Навіть найменша дитина 2-3-х років, а тим більше дошкільник, в стані прибрати, наприклад, свій куточок з іграшками. Також обов'язком дошкільника в сім'ї може стати поливання кімнатних рослин, допомога  у накритті обіднього столу (розкласти серветки, столові прилади, поставити хліб і т.д.), допомога у догляді за домашнім вихованцем та  ін.
3. Не слід захищати дитину від проблем: дозволяйте їй  зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності).
4. Виховання самостійності передбачає також формування в дитини вміння знайти самій собі заняття і якийсь час займатися чим-небудь, не залучаючи до цього дорослих.
5. Основною помилкою дорослих у вихованні дитячої самостійності є, частіше всього, гіперопіка дитини і повне усунення від підтримки її дій.

Новини освіти

  • 25 вересня 2017 року з 12:00 до 17:00 у  Києві відбудеться Міжнародний форум з позашкільної освіти у рамках гранту Президента України «Розроблення сучасної концепції позашкільної освіти в умовах децентралізації» (Розпорядження Президента України від 29.05.2017 р. №114/2017-рп). Освітній портал “Педагогічна преса” транслюватиме захід у режимі онлайн. Організатори форуму: Міністерство освіти і науки України,...

  • Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки Україні надало роз’яснення щодо заробітної плати вчителеві, який має диплом бакалавра. – На рівні якого тарифного розряду встановлюється ставка заробітної плати вчителеві, який має диплом бакалавра? – Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 974 «Про внесення зміни...

  • Міністерство освіти і науки України готове передати місцевим органам повноваження з управління професійно-технічними закладами, але майно та земельні ділянки передаватимуться лише з гарантіями, що вони не будуть перепрофільовані, приватизовані чи здані в довготривалу оренду. Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час засідання Комітету ВРУ з...